Спецпроект

У Південній Кореї з'явився музей "туалетної культури"

У місті Сувон у Південній Кореї вирішили залучити туристів екзотичним способом. Там з'явився тематичний парк, присвячений інтимній людській сфері: вбиральням і туалетній культурі загалом.

Про це пише Росбалт

У музеї Restroom Cultural Park зібрані історичні експонати даної тематики, сучасні винаходи, а також тематичні таблички з різних країн світу. Сама будівля музею побудована в характерній формі унітазу.

Як заявляють автори проекту, гості центру зможуть дізнатися масу корисної і незвичайної інформації про "туалетну культуру".

Увагу туристів, напевно, приверне і тематична художня галерея зі скульптурним парком. А в сувенірній крамниці мандрівникам продадуть незабутні сувеніри.

Що стосується власного клозету при музеї, то його головна особливість - прозорі скляні двері, які затуманює, коли в кабінці хтось є.

Музей раніше був домом Сіма Дже-Дук, колишнього мера південнокорейського містечка. Саме він є ідейним натхненником виставки.

Громадяни Південної Кореї прозвали Сіму Містер Туалет. Ходять чутки про те, що народився Сим в туалеті своєї бабусі. Можливо, саме в цьому причина того, що його тяга до туалетів з кожним роком тільки посилювалася.

У 1980-х роках він виступив ініціатором кампанії з поліпшення умов публічних зручностей.

За словами мера-новатора, туалет є не просто місцем для справления відомих потреб. Він також позбавляє людей від різних хвороб, тому важливо утримувати вбиральню в ідеальній чистоті.

Також туалет є тим місцем, де деякі розслабляються і відпочивають. Тут можна зануритися в роздуми і подумати про життя. Саме так заявив літній мер-новатор на зборах Світової туалетної асоціації, яка була заснована ним у 2007 році.

Нагадаємо, в жовтні у Києві відкрили Музей каналізації.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.