Спецпроект

В київському резервуарі каналізації незабаром буде музей

На цьому тижні "Київводоканалу" виповнюється 140 років. На честь круглої дати комунальники за один тиждень вирішили відкрити відразу 2 тематичних музею - лічильників та каналізації.

Про це пише Українська правда. Київ.

Музей лічильників розмістився на вул. Електротехнічній, 10, в будівлі, де знаходиться діючий розрахунковий департамент. Тут покажуть сотню різних лічильників води, найстарішому з яких - 120 років! Серед "фішок" виставки - апарат, який важить воду не кубометрами і літрами, а відрами! Найцікавіше, що комунальники перевірили всі експонати на "дієвість". Виявилося, що навіть найбільш давні лічильники все ще взмозі точно відміряти воду.
 
Музей каналізації відкриється на Харківському шосе, 50а, у колишньому резервуарі насосній каналізаційній станції, в четвер, 4 жовтня. Ця експозиція буде поділена на 2 частини. Перша - історична, з величезною кількістю ретро-фото розвитку світової та київської каналізації, де відвідувачам розкажуть і покажуть перші в світі громадський туалет і систему зливів в Карфагені. Друга - технічна, де на огляд виставлять одну з найстаріших дерев'яних труб з 200-річною історією, незвичайні каналізаційні люки і навіть апарати, якими в різні часи чистили каналізацію. У вигляді бонусу - фото та інсталяції найдивніших речей, які коли-небудь знаходили під люками - від поросяти вагою в центнер до бампера від авто.
 
У перші місяці роботи вхід в обидва музеї буде безкоштовним. Щоправда, в невеликі приміщення багато відвідувачів не помістяться, але групи по 15 чоловік вже запрошують замовляти екскурсії. Після за вхід встановлять невелику плату, а виручені гроші пустять на розширення експозиції

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".