Спецпроект

У Музей Єсеніна повернулися диван і крісло Айседори Дункан

Після тривалої реставрації в Державний музей-заповідник Сергія Єсеніна з Москви повернулися два експонати - диван і крісло Айседори Дункан.

Про це пише news.mail.ru

 

Диван з підлокітниками у формі лебедів початку XIX століття і крісло початку XIX століття належали дружині Сергія Єсеніна, знаменитій американській танцівниці Айседорі Дункан. Експонати були представлені в літературному музеї з дня його відкриття.

Крісло і диван були придбані для музейної колекції у перекладача та директора школи-студії Айседори Дункан Іллі Шнейдера, який супроводжував американську танцівницю в Радянській Росії.

З плином часу стан предметів погіршився, і виникла загроза їх руйнування.

Рішення про передання дивана і крісла на реставрацію було прийнято в 2009 році. Протягом трьох років реставраційні роботи велися групою фахівців під керівництвом Р. С. Студеннікова.

В ході реставрації були виявлені невідомі раніше деталі. Первісна оббивка дивана мала іншу колірну гаму й текстуру. На внутрішній стороні тумби дивана знайдено напис "Іван Титов" - як вважають реставратори, це може бути ім'я майстра-червонодеревника.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.