Спецпроект

Збирають пшеницю для випічки символічного хліба

Представники молодіжних громадських організацій вийшли на вулиці Києва із закликом до киян допомогти зберегти історичну пам’ять про події 1932-1933 років.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху. 

Учасники акції пропонували перехожим зробити символічну пожертву на придбання лампад та свічок, які запалять біля пам’ятних знаків жертвам Голодомору 24 листопада.

Охочі мали змогу не лише долучитися гривнею, але й одночасно наповнити величезні прозорі колби зернами пшениці.

Із зібраного зерна згодом спечуть хліб як символ колективної пам’яті, який розділять та роздадуть між усіма учасниками жалобних заходів 24 листопада.

"Саме взаємодопомога допомогла українцям пережити геноцид, - зазначив один із організаторів акції, історик, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні Володимир В'ятрович. - Сьогодні українці також повинні об’єднати зусилля, аби зберегти пам’ять про цей злочин, яка є єдиною гарантією, що він ніколи не повториться".

Традиційно в останню суботу листопада в усіх областях України відбувається вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цьогорічні роковини присвячені доброчинцям, які рятували співвітчизників від голодної смерті.

В акції взяли участь:

- співаки: Леся та Галина Тельнюк (гурт "Сестри Тельнюк"), Вадим Красноокий (гурт "Mad Heads XL"), Олександр Ярмола (гурт "Гайдамаки");

- видавці та письменники брати Капранови.

Аналогічні акції відбуваються також у Дніпропетровську, Івано-Франківську, Луцьку, Львові, Сумах, Тернополі, Харкові, Черкасах, Чернівцях. 

Нагадаємо, що Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні закликає киян та гостей столиці прийти 24 листопада о 14:00 до метро "Арсенальна" і взяти участь у жалобній ході до Національного музею "Меморіал пам’яті жертв Голодоморів в Україні", спільно пом’янути мільйони загиблих та о 16:00 разом з усією країною та українцями в 32 державах світу запалити свічку пам’яті.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.