Спецпроект

Інститут Голокосту підготував відеопосібник про Голодомор

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору Інститут візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії запрошує українських вчителів провести урок з використанням відеосвідчень тих, хто пережив Голодомор.

Також Фонд Шоа (Голокосту) пропонує вчителям скористатися методичними матеріалами посібника "Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії".

Посібник упорядковано українським педагогом Олександром Войтенком та рецензовано провідними вченими Тімоті Снайдером і Станіславом Кульчицьким.

"Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" ― мультимедійний ресурс для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів по історії Голодомору в Україні. Він дає можливість одночасно розглянути історію Голоду в двох перспективах ― загально-історичній та через історію пересічної людини.

Матеріали мультимедійного комплекту повністю представлені на сайті Фонду: відеосвідчення очевидців з архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також рекомендації щодо їхнього використання поряд з контекстною інформацією про Голодомор, покроковий план уроку, історичні документи, літературні твори та інші додаткові ресурси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані на уроках історії України першої половини ХХ століття, спецкурсах з історії, спрямованих на вивчення тоталітаризму, диктаторських режимів ХХ століття, на додаткових міжпредметних заняттях з української літератури ХХ століття, а також на заняттях з правознавства, спрямованих на вивчення геноциду як юридичного поняття, суспільствознавства, етики, філософії тощо.

Посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки України (протокол №7 засідання комісії із суспільствознавчих дисциплін, секція "Історія" Науково-методичної Ради з питань освіти і науки України від 16.12.2009).

Як відомо, раніше Фонд Шоа випустив мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів до виставки "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні у 1941-1944 рр".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.