Спецпроект

Інститут Голокосту підготував відеопосібник про Голодомор

З нагоди Дня пам'яті жертв Голодомору Інститут візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії запрошує українських вчителів провести урок з використанням відеосвідчень тих, хто пережив Голодомор.

Також Фонд Шоа (Голокосту) пропонує вчителям скористатися методичними матеріалами посібника "Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії".

Посібник упорядковано українським педагогом Олександром Войтенком та рецензовано провідними вченими Тімоті Снайдером і Станіславом Кульчицьким.

"Голодомор в Україні 1932-1933 років. Людський вимір трагедії" ― мультимедійний ресурс для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів по історії Голодомору в Україні. Він дає можливість одночасно розглянути історію Голоду в двох перспективах ― загально-історичній та через історію пересічної людини.

Матеріали мультимедійного комплекту повністю представлені на сайті Фонду: відеосвідчення очевидців з архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, а також рекомендації щодо їхнього використання поряд з контекстною інформацією про Голодомор, покроковий план уроку, історичні документи, літературні твори та інші додаткові ресурси.

Пропоновані матеріали можуть бути використані на уроках історії України першої половини ХХ століття, спецкурсах з історії, спрямованих на вивчення тоталітаризму, диктаторських режимів ХХ століття, на додаткових міжпредметних заняттях з української літератури ХХ століття, а також на заняттях з правознавства, спрямованих на вивчення геноциду як юридичного поняття, суспільствознавства, етики, філософії тощо.

Посібник схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах Міністерством освіти і науки України (протокол №7 засідання комісії із суспільствознавчих дисциплін, секція "Історія" Науково-методичної Ради з питань освіти і науки України від 16.12.2009).

Як відомо, раніше Фонд Шоа випустив мультимедійний навчально-методичний посібник для вчителів загальноосвітніх закладів до виставки "Голокост від куль: масовий розстріл євреїв в Україні у 1941-1944 рр".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.