У Харкові відкрили меморіальну дошку Людмилі Гурченко. ФОТО

У Харкові відкрито меморіальну дошку відомій актрисі, народній артистці СРСР, почесному громадянину Харкова Людмилі Гурченко.

Меморіальна дошка встановлена ​​на будівлі гімназії № 6, де вчилася Гурченко, повідомляє "Інтерфакс".

За його словами присутнього на церемонії відкриття чоловіка актриси Сергія Сеніна, протягом усього життя Харків залишався для Гурченко "містом № 1".

Меморіальна дошка зроблена з мармуру. На ній - бронзовий барельєф актриси і підпис: "У цій школі в 1943-1953 роках навчалася Людмила Гурченко, народна артистка СРСР, почесний громадянин міста Харкова".

Фото: svit24.net

Як повідомив скульптор Олександр Рідний, під час роботи над барельєфом він використовував фотографію Гурченко з фільму "Вокзал для двох". На роботу над пам'ятним знаком пішло близько двох місяців.

Як відомо, міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в місті пам'ятник Людмилі Гурченко, хоч сама Гурченко висловлювалася проти цього.

Дивіться також: "Харків часів дитинства Людмили Гурченко. Кольорові ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.