У Харкові відкрили меморіальну дошку Людмилі Гурченко. ФОТО

У Харкові відкрито меморіальну дошку відомій актрисі, народній артистці СРСР, почесному громадянину Харкова Людмилі Гурченко.

Меморіальна дошка встановлена ​​на будівлі гімназії № 6, де вчилася Гурченко, повідомляє "Інтерфакс".

За його словами присутнього на церемонії відкриття чоловіка актриси Сергія Сеніна, протягом усього життя Харків залишався для Гурченко "містом № 1".

Меморіальна дошка зроблена з мармуру. На ній - бронзовий барельєф актриси і підпис: "У цій школі в 1943-1953 роках навчалася Людмила Гурченко, народна артистка СРСР, почесний громадянин міста Харкова".

Фото: svit24.net

Як повідомив скульптор Олександр Рідний, під час роботи над барельєфом він використовував фотографію Гурченко з фільму "Вокзал для двох". На роботу над пам'ятним знаком пішло близько двох місяців.

Як відомо, міський голова Харкова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в місті пам'ятник Людмилі Гурченко, хоч сама Гурченко висловлювалася проти цього.

Дивіться також: "Харків часів дитинства Людмили Гурченко. Кольорові ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.