Спецпроект

У столиці може з’явитися "Музей історичного центру міста Києва"

Музей планують розмістити в приміщенні на вул. Б. Хмельницького, 66/2. Відповідний проект рішення внесений до порядку денного пленарного засідання сесії Київради 29 листопада 2012 року.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Проект створення музею розроблено Шевченківською райдержадміністрацією спільно з Національним заповідником "Софія Київська".

Урочисте відкриття першої експозиції виставки майбутнього Музею відбулося до 20-ї річниці незалежності України 19 серпня 2011 року в Національному заповіднику "Софія Київська".

Виставку відвідало більше 10 000 осіб. Зважаючи на велику увагу до представленої експозиції, підготовлено проект рішення Київради "Про створення Музею "Музей історичного центру міста Києва".

"Заклад стане першим в Україні, в якому за допомогою музейної експозиції можна простежити всю багатовікову історію державотворення України. Виставка налічує близько 600 експонатів, які надані приватними колекціонерами та небайдужими до нашої історії громадянами. Музей має на меті популяризувати серед мешканців та гостей столиці історію державотворення та незалежності України, висвітлюючи роль в цьому центральної частини міста, її видатних державних та громадсько-політичних діячів, відродження національної культури, педагогіки, народної о світи тощо", - розповів депутат. 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.