Спецпроект

У столиці може з’явитися "Музей історичного центру міста Києва"

Музей планують розмістити в приміщенні на вул. Б. Хмельницького, 66/2. Відповідний проект рішення внесений до порядку денного пленарного засідання сесії Київради 29 листопада 2012 року.

Про це повідомив голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Проект створення музею розроблено Шевченківською райдержадміністрацією спільно з Національним заповідником "Софія Київська".

Урочисте відкриття першої експозиції виставки майбутнього Музею відбулося до 20-ї річниці незалежності України 19 серпня 2011 року в Національному заповіднику "Софія Київська".

Виставку відвідало більше 10 000 осіб. Зважаючи на велику увагу до представленої експозиції, підготовлено проект рішення Київради "Про створення Музею "Музей історичного центру міста Києва".

"Заклад стане першим в Україні, в якому за допомогою музейної експозиції можна простежити всю багатовікову історію державотворення України. Виставка налічує близько 600 експонатів, які надані приватними колекціонерами та небайдужими до нашої історії громадянами. Музей має на меті популяризувати серед мешканців та гостей столиці історію державотворення та незалежності України, висвітлюючи роль в цьому центральної частини міста, її видатних державних та громадсько-політичних діячів, відродження національної культури, педагогіки, народної о світи тощо", - розповів депутат. 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.