На території УПЦ КП працювали "чорні археологи"? - Бригинець

Сьогодні активісти, які прорвалися на територію будівництва за адресою пров. Десятинний, 3-5, виявили незаконні археологічні розкопки.

Люди, які виконують їх, відмовилися надати дозвіл, що засвідчив би право проводити археологічні розкопки та їхню кваліфікацію, повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Після закінчення прес-конференції щодо запланованого будівництва на підмурках Десятинної церкви, яка відбулася біля цих же залишків храму, активісти пішли до іншої гарячої точки, що знаходиться поруч – Будиночка настоятеля, який стоїть на підмурках Княжого палацу, - розповів депутат. - Як виявилося, під прикриттям будівельних робіт там ведуться незаконні розкопки".

Нині Будиночок настоятеля втратив статус пам’ятки і його демонтують.

"Якщо згадати, то на місцях значної кількості будівництв в історичних зонах Києва за останні роки чомусь не було оприлюдненого інформації щодо суттєвих археологічних та історичних знахідок, - зазначив депутат. - Припускаю, що знахідки насправді були, але опинилися в руках "чорних" археологів та колекціонерів".

Будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Тепер історичні будинки зносяться, а на відведеній території заплановане будівництво.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.