Балабанов зніме кіно про бандитську молодість Сталіна

Російський кінорежисер Алєксєй Балабанов, відомий картинами "Брат" і "Брат-2", зніме фільм про кримінальну молодість диктатора Сталіна.

Про це повідомляє "Телеграф" із посиланням на продюсера майбутнього фільму Сєрґєя Сєльянова.

За словами продюсера, вони вже обговорили з Балабановим сценарій майбутнього фільму.

 

"Балабанову дуже сподобався Тбілісі, і він хоче знімати у Грузії кіно про бандитську молодість Сталіна", - зазначив Сєльянов.

Реєстраційна карта на Сталіна з архіву таємної поліції (Санкт-Петербург, 1911 рік)

Як відомо, минулого тижня у Грузії було відновлено пам'ятник Сталіну.

Керівник СРСР (1924-1953 рр.) Йосип Сталін на зорі своєї партійної кар'єри у 1910-х брав участь у нападах на поштові установи Російської імперії - зокрема, на карету казначейства у червні 1907 року у Тбілісі. При цьому п'ятеро людей загинули і 16 було поранено, експропріаторам дісталося 250 тисяч царських рублів.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.