У Грузії відновили пам'ятник Сталіну. ФОТО

У грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Йосипу Сталіну, який було демонтовано у червні 2011 року. Є плани щодо відновлення монумента Сталіну на його батьківщині в місті Горі.

Про це повідомляють Тексти з посиланням на "Грузія-online".

Представник місцевої влади Давід Каадзе зазначив, що пам'ятник, який спочатку викинули в кущі на околиці села, зберігався у якогось підприємця.

Монумент був відновлений за ініціативою нової адміністрації Ахметського району. Найближчими днями відбудеться його офіційне відкриття.

Фото: kaukasus.blogspot.com

Питання про перегляд ставлення до радянського минулого актуалізовалось у Грузії після зміни влади. Наприкінці жовтня, нагадаємо, в країні був сформований новий уряд на чолі з мільярдером Бідзіною Іванішвілі.

Одним із перших кроків нової влади була спроба припинити діяльність Музею радянської окупації у Тбілісі.

Після виборів стало відомо, що група громадян збирає підписи за повернення пам'ятника Сталіну в центр міста Горі. Скульптура радянського вождя, яку встановили там на початку 1950-х років, була демонтована в 2010 році. Тоді це рішення публічно підтримав президент Саакашвілі, який звинуватив Сталіна в "окупації" республіки.

Передбачалося, що ця скульптура буде перенесена в будинок-музей Сталіна в місті Горі, проте цього так і не було зроблено. Пізніше журналісти виявили пам'ятник на землі на околиці міста. Правда, в міністерстві культури Грузії заявили, що рішення про відновлення пам'ятника в Горі не прийняте.

Як відомо, російські комуністи хочуть знову назвати місто Волгоград на честь Сталіна.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У грудні 2011 року українські комуністи та їхні прихильники поклали квіти до "місця майбутнього пам'ятника" Сталіну на Європейській площі у Києві.

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.