Вийшла книга спогадів Семена Глузмана про табірну молодість

Правозахисник, дисидент і політв’язень радянських часів Семен Глузман презентував свою автобіографічну книгу "Малюнки по пам'яті або Спогади відсидента".

Він наголосив: тема політв’язнів в Україні досі не розкрита, повідомляє Радіо Свобода.

У творі Глузман пригадує місяці життя у тюрмі КГБ в Києві, думки, звуки і світ таборів з обличчями друзів, недосяжним лісом навкруги і гіркотою відібраної молодості. Цю книгу він починав писати ще 1989 року.

"Я відчув, що якщо цього не зроблю, то мене не пробачать мої мертві друзі, - сказав дисидент. - Коли я читаю деякі спогади моїх побратимів по ГУЛАГу, то відчуваю, що сидів в іншій країні і в інших таборах".

Сьогодні Глузман є президентом Асоціації психіатрів України і учасником руху "Першого грудня".

Книга умовно поділена на дві частини: тюремні спогади  та есеї, присвячені друзям. У спогадах Семена Глузмана Василь Стус, Сергій Ковальов, Валерій Марченко та багато інших дисидентів представлені не мучениками чи героями, а пересічними людьми, що мали нещастя народитися і жити у країні тоталітарної брехні, але разом з тим і мужньо їй протистояти.

"Мені було дуже важливо залишити свої суб’єктивні спогади про людей, які мене оточували, які вчили мене не дидактикою, а вчили тим, що просто жили поряд, - зазначає автор. - Це були "25-річники", солдати УПА, це були "Лісові брати" з Прибалтики. Це гірка правда, але повірте, я справді тоді був щасливий, незважаючи на карцери і голодування".​​

"Це книга-пересторога, бо те, що було недавно, 20-30 років тому, може настати післязавтра чи завтра, - зазначив видавець книги Дмитро Бураго. - Межа між тоталітарним і не тоталітарним співіснуванням людей дуже мала і переступити її дуже легко в ім'я якоїсь ідеї".

Політв'язнем психіатр Семен Глузман став у 26 років. Його "провина" полягала в тому, що він провів чесну професійну експертизу опального радянського генерала Петра Григоренка – жертви каральної радянської психіатрії.

Глузман довів, що Григоренко повністю здоровий, а відтак у психіатричній лікарні утримується незаконно. Принциповість і чесність лікаря коштувала йому 7 років таборів і 3 роки заслання.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.