Вийшла книга спогадів Семена Глузмана про табірну молодість

Правозахисник, дисидент і політв’язень радянських часів Семен Глузман презентував свою автобіографічну книгу "Малюнки по пам'яті або Спогади відсидента".

Він наголосив: тема політв’язнів в Україні досі не розкрита, повідомляє Радіо Свобода.

У творі Глузман пригадує місяці життя у тюрмі КГБ в Києві, думки, звуки і світ таборів з обличчями друзів, недосяжним лісом навкруги і гіркотою відібраної молодості. Цю книгу він починав писати ще 1989 року.

"Я відчув, що якщо цього не зроблю, то мене не пробачать мої мертві друзі, - сказав дисидент. - Коли я читаю деякі спогади моїх побратимів по ГУЛАГу, то відчуваю, що сидів в іншій країні і в інших таборах".

Сьогодні Глузман є президентом Асоціації психіатрів України і учасником руху "Першого грудня".

Книга умовно поділена на дві частини: тюремні спогади  та есеї, присвячені друзям. У спогадах Семена Глузмана Василь Стус, Сергій Ковальов, Валерій Марченко та багато інших дисидентів представлені не мучениками чи героями, а пересічними людьми, що мали нещастя народитися і жити у країні тоталітарної брехні, але разом з тим і мужньо їй протистояти.

"Мені було дуже важливо залишити свої суб’єктивні спогади про людей, які мене оточували, які вчили мене не дидактикою, а вчили тим, що просто жили поряд, - зазначає автор. - Це були "25-річники", солдати УПА, це були "Лісові брати" з Прибалтики. Це гірка правда, але повірте, я справді тоді був щасливий, незважаючи на карцери і голодування".​​

"Це книга-пересторога, бо те, що було недавно, 20-30 років тому, може настати післязавтра чи завтра, - зазначив видавець книги Дмитро Бураго. - Межа між тоталітарним і не тоталітарним співіснуванням людей дуже мала і переступити її дуже легко в ім'я якоїсь ідеї".

Політв'язнем психіатр Семен Глузман став у 26 років. Його "провина" полягала в тому, що він провів чесну професійну експертизу опального радянського генерала Петра Григоренка – жертви каральної радянської психіатрії.

Глузман довів, що Григоренко повністю здоровий, а відтак у психіатричній лікарні утримується незаконно. Принциповість і чесність лікаря коштувала йому 7 років таборів і 3 роки заслання.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка