З'явився російсько-білоруський сайт "Историческая правда". ФОТО

Відкрилося російсько-білоруське науково-популярне видання, присвячене історії. Воно називається "Историческая Правда" і - за словами творців - натхненне успіхом української "Історичної Правди".

Про це "Історичній Правді" розповів творець проекту Павєл Шерємєт.

"Загальновідомо, що Росія - країна з непередбачуваним минулим, - пояснив засновник мету сайту. - Тому дискусії на історичні теми мають напружений і гострий характер. Десятиріччя тиску на історичну науку політичної - комуністичної - ідеології призвели до того, що цілі пласти історії або забуті, або надзвичайно спотворені".

Головний редактор проекту - Владімір Тіхоміров, редактор відділів науки у російських виданнях "Коммерсантъ" і "Огонёк".

На сайті є також білоруська версія. Її редагує історик Ігар Мєльнікав - фахівець з історії Білорусі середини XX сторіччя.

За словами Шерємєта, проект створено за підтримки фонду "Династія" засновника компанії "Вимпелком" ("Білайн") Дмітрія Зіміна.

"Прототипом нашого сайту стала українська "Історична Правда", на яку ми рівняємося і з якою хотіли б тісно співпрацювати, - зазначив журналіст. - Звідси і назва наша".

Павєл Шерємєт - редактор сайту "Білоруський партизан", колишній шеф-редактор кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Уродженець Мінська. Автор ряду документальних фільмів і книг на політичну й історичну тематику. Опонент політичного режиму президента РБ Аляксандра Лукашенко.

Адреса нового проекту - istpravda.ru.

Рубрики сайту: "Публікації", "Коротко", "Книги", "Колонки", "Дайджест", "Інтерв'ю", "Екскурсії", "Артефакти", "Музеї" тощо. Є окрема рубрика "Реконструкція", присвячена військово-історичній реконструкції.

 Фото з репортажу про реконструкцію дій УПА на території Білорусі. Сидить з ППШ редактор білоруської версії Ігар Мєльнікав

Як відомо, в листопаді 2012 року в мережі з'явився пам'яткознавчий ресурс "Старожитності".

В січні 2012 року історики Андрій Портнов і Володимир Маслійчук запустили сайт для академічного спілкування істориків Historians.in.ua.

В серпні 2011 року сайт, присвячений історії України, відкрила газета "День".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.