Будинок на фундаментах Княжого палацу в Києві знесли

Будинок у пров. Десятиному, 3, який стоїть на підмурівку середньовічного палацу київських князів і проти знесення якого виступали київські активісти, знесли.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Багато киян виступали проти знесення цієї будівлі, - зазначив депутат. - Адже навіть якщо з юридичної точки зору всі документи були підготовлені, то з моральної - кияни вбачають небезпеку в знесенні згаданого будинку, який має хоч і не архітектурну але історичну цінність".

Депутат також додав, що якщо на місці згаданого будинку, який стоїть на підмурках Княжого палацу, буде зведена велика капітальна будова, то про ідею поновити Княжий палац чи включити його підмурки до загального історично-туристичного комплексу на Старокиївській горі разом з підмурками Десятинної церкви можна забути.

Як відомо, будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Кілька днів тому Бригинець заявив, що на території цих будинків здійснювалися нелегальні археологічні розкопки.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.