У Польщі вшанували пам'ять солдат УНР і УГА

Громадськість Львівщини вшанувала пам’ять полонених та інтернованих вояків УНР і УГА, які померли у таборі в польському місті Ланцуті.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

У заходах із вшанування пам’яті українців, що відбулися на "Українському полі" ланцутського міського кладовища, взяли участь депутат Львівської обласної ради, директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик, відповідальний секретар почесного консула України в Перемишлі Марія Скірка, кандидат історичних наук Олександр Кольянчук, польський історик Ярослав Гемза, священик УГКЦ Тарас Чорний, голова об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа та громадськість Львівщини.

Розпочалися урочистості із вшанування померлих українських вояків покладанням квітів та запаленням свічок пам’яті біля пам’ятника військовикам УНР та УГА. Потім відбулась заупокійна панахида, яку відслужив отець Тарас Чорний.

Після богослужінь за померлими відбулось громадське віче. Виступаючи на вічі, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик наголосив на необхідності відновити усі деталі меморіалу, який тут, на ланцутському цвинтарі, був до Другої світової війни.

"Вірним синам України - офіцери". Фото Остапа КОЗАКА

Він також висловив думку, що заперечень з боку польських урядовців у цьому питанні не повинно бути, оскільки військо УНР та УГА в союзі з вояками Пілсудського воювали проти більшовизму.

Кандидат історичних наук Олександр Кольянчук у своїй промові акцентував увагу присутніх на історичних фактах щодо військ УГА, які після 9-ти місячної польсько-української війни увійшли до 6-ї січової дивізії генерала Безручка і, ставши союзниками Польщі, будучи в обороні польського міста Замостя, відбила ворожі атаки, перегородивши армії Будьонного шлях на Варшаву. В польській історії ця боротьба знана як "Чудо над Віслою".

Згадка про Безручка у фільмі "Варшавська битва". ВІДЕО

Історик Ярослав Гемза розповів учасникам віча про культурну сторінку в історії табору полонених та інтернованих вояків УНР та УГА.

Посилаючись на архівні документи, яких він віднайшов в архівах України та Польщі й опрацював більше тисячі аркушів, пан Ярослав розповів, що на основі табору, коли із загонів полонених та інтернованих українців вже формувалося військо для спільної з польською стороною боротьби проти большевизму, було створено так звану станицю, в якій функціонував університет, театр та інші культурницькі установи.

"Спільними зусиллями громадськості Львівщини та української громадськості в Польщі, при підтримці депутатського корпусу Львівської обласної ради, ми, подолавши бюрократичні перепони, сьогодні маємо пам’ятний постамент, що можна вважати першим елементом Меморіального комплексу українським воякам УНР та УГА в Ланцуті", – зазначив директор КП "Доля" Святослав Шеремета.

Меморіальний комплекс на "Українському полі" кладовища міста Ланцут Республіки Польща будується за кошти з обласного бюджету Львівщини. Опікується пам’ятними знаками над похованнями українців на Закерзонні комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.