У Польщі вшанували пам'ять солдат УНР і УГА

Громадськість Львівщини вшанувала пам’ять полонених та інтернованих вояків УНР і УГА, які померли у таборі в польському місті Ланцуті.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

У заходах із вшанування пам’яті українців, що відбулися на "Українському полі" ланцутського міського кладовища, взяли участь депутат Львівської обласної ради, директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик, відповідальний секретар почесного консула України в Перемишлі Марія Скірка, кандидат історичних наук Олександр Кольянчук, польський історик Ярослав Гемза, священик УГКЦ Тарас Чорний, голова об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа та громадськість Львівщини.

Розпочалися урочистості із вшанування померлих українських вояків покладанням квітів та запаленням свічок пам’яті біля пам’ятника військовикам УНР та УГА. Потім відбулась заупокійна панахида, яку відслужив отець Тарас Чорний.

Після богослужінь за померлими відбулось громадське віче. Виступаючи на вічі, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик наголосив на необхідності відновити усі деталі меморіалу, який тут, на ланцутському цвинтарі, був до Другої світової війни.

"Вірним синам України - офіцери". Фото Остапа КОЗАКА

Він також висловив думку, що заперечень з боку польських урядовців у цьому питанні не повинно бути, оскільки військо УНР та УГА в союзі з вояками Пілсудського воювали проти більшовизму.

Кандидат історичних наук Олександр Кольянчук у своїй промові акцентував увагу присутніх на історичних фактах щодо військ УГА, які після 9-ти місячної польсько-української війни увійшли до 6-ї січової дивізії генерала Безручка і, ставши союзниками Польщі, будучи в обороні польського міста Замостя, відбила ворожі атаки, перегородивши армії Будьонного шлях на Варшаву. В польській історії ця боротьба знана як "Чудо над Віслою".

Згадка про Безручка у фільмі "Варшавська битва". ВІДЕО

Історик Ярослав Гемза розповів учасникам віча про культурну сторінку в історії табору полонених та інтернованих вояків УНР та УГА.

Посилаючись на архівні документи, яких він віднайшов в архівах України та Польщі й опрацював більше тисячі аркушів, пан Ярослав розповів, що на основі табору, коли із загонів полонених та інтернованих українців вже формувалося військо для спільної з польською стороною боротьби проти большевизму, було створено так звану станицю, в якій функціонував університет, театр та інші культурницькі установи.

"Спільними зусиллями громадськості Львівщини та української громадськості в Польщі, при підтримці депутатського корпусу Львівської обласної ради, ми, подолавши бюрократичні перепони, сьогодні маємо пам’ятний постамент, що можна вважати першим елементом Меморіального комплексу українським воякам УНР та УГА в Ланцуті", – зазначив директор КП "Доля" Святослав Шеремета.

Меморіальний комплекс на "Українському полі" кладовища міста Ланцут Республіки Польща будується за кошти з обласного бюджету Львівщини. Опікується пам’ятними знаками над похованнями українців на Закерзонні комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.