У Польщі вшанували пам'ять солдат УНР і УГА

Громадськість Львівщини вшанувала пам’ять полонених та інтернованих вояків УНР і УГА, які померли у таборі в польському місті Ланцуті.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

У заходах із вшанування пам’яті українців, що відбулися на "Українському полі" ланцутського міського кладовища, взяли участь депутат Львівської обласної ради, директор комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик, відповідальний секретар почесного консула України в Перемишлі Марія Скірка, кандидат історичних наук Олександр Кольянчук, польський історик Ярослав Гемза, священик УГКЦ Тарас Чорний, голова об’єднання товариств депортованих українців "Закерзоння" Володимир Середа та громадськість Львівщини.

Розпочалися урочистості із вшанування померлих українських вояків покладанням квітів та запаленням свічок пам’яті біля пам’ятника військовикам УНР та УГА. Потім відбулась заупокійна панахида, яку відслужив отець Тарас Чорний.

Після богослужінь за померлими відбулось громадське віче. Виступаючи на вічі, почесний консул України в Перемишлі Олександр Бачик наголосив на необхідності відновити усі деталі меморіалу, який тут, на ланцутському цвинтарі, був до Другої світової війни.

"Вірним синам України - офіцери". Фото Остапа КОЗАКА

Він також висловив думку, що заперечень з боку польських урядовців у цьому питанні не повинно бути, оскільки військо УНР та УГА в союзі з вояками Пілсудського воювали проти більшовизму.

Кандидат історичних наук Олександр Кольянчук у своїй промові акцентував увагу присутніх на історичних фактах щодо військ УГА, які після 9-ти місячної польсько-української війни увійшли до 6-ї січової дивізії генерала Безручка і, ставши союзниками Польщі, будучи в обороні польського міста Замостя, відбила ворожі атаки, перегородивши армії Будьонного шлях на Варшаву. В польській історії ця боротьба знана як "Чудо над Віслою".

Згадка про Безручка у фільмі "Варшавська битва". ВІДЕО

Історик Ярослав Гемза розповів учасникам віча про культурну сторінку в історії табору полонених та інтернованих вояків УНР та УГА.

Посилаючись на архівні документи, яких він віднайшов в архівах України та Польщі й опрацював більше тисячі аркушів, пан Ярослав розповів, що на основі табору, коли із загонів полонених та інтернованих українців вже формувалося військо для спільної з польською стороною боротьби проти большевизму, було створено так звану станицю, в якій функціонував університет, театр та інші культурницькі установи.

"Спільними зусиллями громадськості Львівщини та української громадськості в Польщі, при підтримці депутатського корпусу Львівської обласної ради, ми, подолавши бюрократичні перепони, сьогодні маємо пам’ятний постамент, що можна вважати першим елементом Меморіального комплексу українським воякам УНР та УГА в Ланцуті", – зазначив директор КП "Доля" Святослав Шеремета.

Меморіальний комплекс на "Українському полі" кладовища міста Ланцут Республіки Польща будується за кошти з обласного бюджету Львівщини. Опікується пам’ятними знаками над похованнями українців на Закерзонні комунальне підприємство Львівської обласної ради "Доля".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.