Спецпроект

Археологи передали в кіровоградський музей унікальний трипільський вівтар

Кіровоградському обласному краєзнавчому музею передали унікальний трипільський вівтар, знайдений в липні цього року учасниками українсько-британської експедиції на місці найбільшого в Європі трипільського поселення поблизу села Небеловка Новоархангельського району області.

Про це пише Gazeta.ua.

Символічна передача відбулася 5 грудня, під час прес-конференції в обласному краєзнавчому музеї, присвяченої підсумкам українсько-британської експедиції Trypillya mega-site та ще шести археологічних досліджень, які проходили на території області протягом року.

 

Співголова експедиції, кандидат історичних наук, професор Інституту археології НАН України, Михайло Відейко, передав працівникам музею документи на експонат. Сам артефакт був доставлений в музей трохи раніше, і являє собою двухсоткілограмове хрестоподібне пристосування з паленої глини, яке використовувалося для релігійних ритуалів і обрядів.

Унікальність експонату полягає в тому, що він був знайдений під час розкопок трипільського храму площею 1200 квадратних метрів - першої і єдиної культової споруди, виявленої археологами за 120 років дослідження трипільської культури. До теперішнього часу, за словами Відейко, вважалося, що трипільці не будували будівель громадського призначення.

Вперше про трипільське поселення поблизу Небелевки стало відомо завдяки пошукам уманського археолога В.Стефановича в шістдесятих роках минулого століття. Відповідно до розкопок Інституту археології Академії наук УРСР, проведеними в 70-80 роках минулого століття, його площа складає близько трьохсот гектарів. Це найбільше трипільське поселення в Європі.

До 2009 року грунтовних досліджень цієї території не проводилося. Влітку 2009 р. професор Інституту археології НАН України М.Відейко і британський учений, викладач Даренского університету (Великобританія) Д.Чепмен ініціювали проведення українсько-британської експедиції, до якої в цьому році приєдналися вчені з дев'яти країн світу. М.Відейко пропонує обласній владі надати статус заповідника території, яка охоплює Небелевку, а також села Торговиця та Володимирівка Новоархангельського району, де свого часу також були знайдені археологічні пам'ятки трипільської культури.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.