Спецпроект

У Литві відкрили музей іграшок. ФОТО

Музей іграшок, обладнаний у Вільнюському старому місті, на перетині вулиць Барбора Радвілайте і Шілтадарже має вісім кімнат, три простори з певною темою. Дітям дозволяється грати з експонатами.

Про це пише glavnoe.ua.

 

Засновники музею - директор Індрі Йовайшайте-Блажявічене і археолог Повілас Блажявічюс. Хоча пара ростить двох дітей, історія музею почалася не з них - Повілас, спираючись на археологічні розслідування, захистив докторську дисертацію із старовинних литовських іграшок та ігор. До цього такий археологічний матеріал не був систематизований, тому цей скарб хотілося використовувати.

експонати Музею іграшок

У 2010 році пара заснувала музей як громадську інституцію. Хоча підприємство існувало тільки у віртуальному просторі, 105 осіб подарували музею іграшки, деякі приносили цілі мішки. Творці музею переконалися: "Іграшка для людини - немов реліквія: ти не хочеш викидати або своє дитинство, або дитинство своїх дітей".

 

Музей, площа якого 184 кв. метрів, обладнаний руками самого Повіласа і його друзів. Ремонт та інвентар обійшовся Блажявічюсам в 20 тис. літів, деякі кошти виділили спонсори. Вхід в музей коштує 12 літів. Три людини вже вважаються групою, для них квитки коштують по 10 літів.
 
Експозиція починається з найстаріших литовських іграшок - представлені копії іграшок та реконструкції. Оригінали зберігаються в одинадцяти музеях країни.

експонат Музею іграшок


Наприклад, знайдена єдина у світі дзига 14 століття, з якою діти грали, як наші з yo-yo. "Литва не була глушиною: що в середні століття було актуально, то було і у наших дітей", - розповіла директор.

В іншому просторі - виставка "Спогади 20 століття". Індрі розповіла, що найбільше іграшок - з радянських часів: "Це іграшки, з якими ми грали. У небагатьох були іграшки, зроблені на Заході. Приблизно з середини 20 століття типова литовська родина грала з такими ж іграшками, тому ця виставка викликає почуття як у старого, так і у молодого".

У музеї є й окрема кімната з чудесами електротехніки минулого століття: ігровим автоматом, який особливо цікавить дорослих чоловіків, і двома атракціонами. В освітньому класі йдуть презентації, заняття, невеликі лекції. А в кімнаті для найменших є розкладні матраци, на які можна прилягти, пограти у що-небудь.
 
"Ми виховуємо дітей і знаємо, що значить, коли приходиш в музей, і перші слова, які ти чуєш - не "Добрий день, спасибі, що завітали до нас", а "Не чіпайте руками". Ми позбавилися від цієї фрази. Ми відкриваємо музей, але разом з цим це і старт. Ніщо не закінчується, а тільки починається. Ми хочемо рости, робити зміст більш глибоким", - сказала авторка музею.

 

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.