"Регіонал" назвав дисидентів "дебілами, хворими, безмозглими" людьми

Народний депутат від Партії регіонів Василь Грицак образився на членів Гельсінської спілки з прав людини, які визнали його одним із лауреатів щорічної премії "Будяк року".

Цю премію правозахисники вручають людям, що протягом року найбільше спричинилися до порушення прав людини в Україні.

"Мені зателефонували й сказали, що хочуть вручити цю премію. Я сказав, що погоджуюсь тільки за однієї умови – якщо цю премію мені буде вручено в психіатричній лікарні, бо ви всі пацієнти цієї лікарні", – заявив Грицак у коментарі ТВі.

Василь Грицак отримав "Будяка" уже вдруге – цього разу за закон про єдиний державний демографічний реєстр, здобувши перемогу в номінації "За грубе порушення права на особисте життя“.

"Для мене це велике щастя, що група дебілів, хворих людей про мене згадали, - обхамив вибір експертів Грицак. - Безмозглі люди, які не мають жодної клепки, мене пам'ятають – це велика подія в житті".

Нагадаємо, що лауреатами антипремії "Будяк року - 2012", окрім Грицака, стали президент Віктор Янукович, екс-спікер Володимир Литвин, нардеп Віталій Журавський (автор законопроекту про наклеп), а також СБУ, МВС, та ЦВК.

Ніхто з лауреатів на церемонію вручення відзнак не з’явився. Втім, як запевнили організатори, дипломи та "будяки" будуть надіслані їм поштою.

Більше про засновників гельсінського руху в Україні, яких так сміливо обхамив "регіонал", дивіться у розділі "Артефакти"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.