Запорізький губернатор вирішив популяризувати Махна

Губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко вирішив оголосити конкурс на кращу п'єсу про життя і діяльність Нестора Махно.

Таке рішення він прийняв під час своєї робочої поїздки в Гуляйполе, де відвідав краєзнавчий музей Махно, передають "Коментарі".

"Скажу відверто, я для себе ще остаточно не відповів на запитання, ким же він був насправді. Необхідно розуміти інше. Молода людина в 30 років очолювала 60-тисячне військо, а люди, які були набагато старші Махно, називали його "батьком", - зазначив він.

"Скажу однозначно, в його арсеналі були вчинки, які дозволяли його поважати", - додав Пеклушенко.

На думку губернатора, яскравою особистістю Махно цікавиться багато хто, і необхідно використовувати це для підвищення туристичної привабливості Запорізького краю.

"Ми повинні вивчити цю дивовижну, складну особистість. Я оголошую конкурс серед наших літераторів на кращу п'єсу про життя і діяльність Махна", - заявив він.

"Необхідно, щоб наш музично-драматичний театр ім. Магара обов'язково мав у своєму репертуарі таку п'єсу, яка б розкривала і образ, і час, і людину. Також це вкрай необхідно з точки зору зростання привабливості Запорізького краю, як туристичного центру", - зазначив Пеклушенко.

Читайте на ІП на тему:

Незнаному анархісту. Махно і його Українська Повстанська армія

"Моя тривожна юність". Паризькі мемуари Махна

Cкарби Нестора Махна вже під водами Дніпра

Страх перед примиренням. Міліціонери досі бояться Махна

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.