Кримські чиновники підтримали "Діалог істориків" - щоб не політизувати історію

Керівник республіканського комітету Криму з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк обговорила можливості співробітництва в рамках проекту "Діалог істориків".

Про це повідомляє сайт Кримського республіканського комітету з охорони культурної спадщини.

Проект "Діалог істориків" почав функціонувати в 2012 р. як складова частина проекту "Кримський політичний діалог". Останній реалізується Міжнародним миротворчим інститутом ПАТРІР за фінансової підтримки МЗС Фінляндії.

Головна мета проекту - створення стійких і демократичних механізмів запобігання насильницької ескалації конфліктів у Криму.

Проект уже більше трьох років підтримує тематичні діалогові процеси з мовної політики, земельній політиці, проблемам ідентичності та вивчення досвіду політичної роботи з подібними проблемами в інших частинах Європи.

Учасник проекту "Діалог істориків", автор "Історичної Правди", консультант Національного НДІ українознавства і всесвітньої історії Андрій Іванець поінформував керівника комітету про результати вивчення кримськими істориками досвіду примирення і викладання історії в автономній провінції Південний Тіроль (Італія), де проживає три етнічні групи - німецькомовні тірольці, італійці та ладини.

Також історик розповів про зустрічі вчених Криму з учасниками проекту "Війни пам'яті" (Кембридж) та професором Тбіліського університету Г. Анчабадзе, який викладає багато років історію в Сухумському університеті (Абхазія).

За словами Іванця, головна мета "Діалогу істориків" - пошук механізмів перетворення багатої історичної спадщини Криму в фактор консолідації полікультурного і поліетнічного кримського співтовариства, недопущення використання історії з деструктивними цілями.

В даний час учасники проекту розробляють принципи, на яких на початку наступного року мають намір створити майданчик для системного діалогу істориків Криму, які обов'язково повинні представляти не тільки різні наукові школи, але і належати до різних етнокультурним групам.

Історик повідомив про намір створити в рамках проекту періодичне видання, сайт, проводити зустрічі з зарубіжними істориками та конференції. Зокрема, навесні 2012 року заплановано проведення міжнародної конференції "Історія і пам'ять в полікультурних регіонах", куди будуть запрошені вчені з Італії, Великобританії, Бельгії та інших країн.

"У багатьох гарячих точках планети історія була помітною складовою частиною конфліктів і дуже добре, що вчені Криму вирішили більш уважно підійти до профілактики протистоянь за допомогою псевдоісторичних аргументів", - зазначила Опанасюк.

Як відомо, в січні 2011 року українські історики підписали заяву про те, що не віддадуть історію в руки політиків, пропонуючи натомість прагнення до громадського порозуміння.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.