Оновлено веб-проект "Карти міст" - з оцифрованими міськими планами

Центр міської історії Центрально-Східної Європи оновив електронну колекцію оцифрованих мап у рамках проекту "Карти міст".

Веб-проект "Карти міст" створено з метою публікації та опрацювання цифрових копій планів міст із регіону Центрально-Східної Європи. Із залученням можливостей цифрових технологій старі мапи публікуються он-лайн через сервіс Google Maps.

Проект надає доступ до колекції картографічних матеріалів з приватних колекцій, архівів та бібліотек. Важливою складовою проекту є здійснення сканування оригінальних аркушів карт та демонстрація можливостей використання оцифрованих матеріалів у галузі гео-просторових гуманітарних наук.

Опрацювання графічного зображення карт і планів відкриває нові перспективи для дослідження міста через призму багаторівневих нашарувань історії, відображених на мапах різного періоду. Проект зосереджується на дослідженні видозміни міського простору в часі, соціотопографії та "культурній історії" картографування міст.

Пріоритетними для аналізу є дільниці та окремі об’єкти, які трансформувалися або повністю зникли з сучасної карти міста.

На даному етапі розвитку проекту "Карти міст" відбувається опрацювання планів Львова та розширення географії проекту на інші міста України. Іде пошук партнерів із метою публікації нових карт та планів міст регіону Центрально-Східної Європи.

Веб-проект "Карти міст" почав діяти у 2008 році, коли за допомогою сервісу Google Maps опубліковано перший план  Львова з колекції Ігора Котлобулатова та отримано дозвіл на розміщення на сайті оцифрованих копій мап з колекцій Військового архіву (Kriegsarchiv) та Австрійської Національної Бібліотеки у м. Відні.

З того часу завдяки співпраці з архівами, бібліотеками та приватними колекціонерами на сайті розміщено 14 колекцій з 90-ма старими планами, на яких зображено 19 міст, розташованих на території сучасних України та Польщі. 

Один з основних результатів діяльності проекту  - зібрання найбільшої он-лайн колекції планів міста Львова, які хронологічно охоплюють період від 1770 по 1977 рр.

Робочі мови проекту - українська та англійська. Інші мови підтримуються тільки частково.

Проект розрахований на студентів, науковців-урбаністів, дослідників, краєзнавців, туристів та широку Інтернет аудиторію.

Читайте також: "Львів пострадянський: топографія міста, про яке не хочуть знати"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.