Мінкульт Росії скорочуватиме гуманітаріїв

Гуманітарні НДІ неефективні і мають підтвердити дієздатність, головний показник роботи - вміння отримувати гранти, заявив міністр культури Росії Владімір Мєдінскій.

Про це повідомляє BFM.

Мєдінскій разом із радником президента Росії Владіміром Толстим відвідав збори співробітників інститутів культури, яке відбулося в Інституті мистецтвознавства при Мінкульті.

Міністр відкрито заявив присутнім, що "найважливіший показник для НДІ - вміння отримувати гранти та замовлення", тобто "ефективність".

Більшість претензій присутніх зводилося до того, що від культури не можна вимагати заробляння грошей. "Ви справді не відчуваєте різницю між прикладною наукою і фундаментальною?" - звернувся до Мєдінского один із науковців, якому зааплодували присутні.

На це міністр нагадав, що Інститут мистецтвознавства був заснований в 1943 році. "А уявіть, що було б у 1943-му, якби інститут вступив у публічну дискусію з керівництвом країни", - запитав Мєдінскій.

Міністр повідомив, що у 2011 році було освоєно лише 14% замовлених міністерством робіт. "У 2012 цей показник знизився до восьми відсотків. Це що таке?" - запитав міністр, на що йому відповіли, що "може бути, просто завдання такі були, що вони не потрібні нікому?"

"Наскільки в суспільстві затребувана фундаментальна наука, настільки і ми будемо вас підтримувати. Ми тільки інструмент, не більше", - заявив Мєдінскій.

Раніше міністерство звинуватило Інститут мистецтвознавства в тому, що він "затягує публікацію глобальних дослідницьких праць, не здає в позначені терміни наукові роботи, а теми їх часто не відповідають сфері культури та мистецтва".

У відповідь на це мистецтвознавці оприлюднили відкритий лист до президента Путіна з проханням не робити з гуманітарної науки "бантик на трубі". Лист зібрав понад 7 тисяч підписів.

Директор Інституту мистецтвознавства Дмітрій Трубочкін зміг опублікувати в "Російській газеті" статтю, де нагадав, що мистецтвознавство та держполітика - речі принципово різні. Трубочкін розкритикував вимога робити на бюджетні гроші те, що "актуально" з точки зору сучасної культурної політики.

На початку грудня проти політики міністерств відкрито виступило керівництво філологічного факультету Московського держуніверситету, який знаходиться в підпорядкуванні президента РФ. Декан філфаку згадала про "відчуття загрози", "катастрофи" і цілеспрямованого витіснення зі сфери суспільної свідомості уявлення про культуроутворюючу роль філології, "яка все частіше розцінюється як щось незначне і необов'язкове".

"Російська класична література більш не виконує роль культурного регулятора освітнього процесу", - йдеться в заяві 34 членів вченої ради, розміщеному на офіційному сайті філологічного факультету.

Як відомо, уродженець Сміли (Черкащина) Владімір Мєдінскій, який став міністром культури РФ у травні 2012 року, є функціонером провладної партії "Єдина Росія" і автором популярних історичних книг із "позитивним піаром російської історії".

Мєдінскій входив до складу президентської комісії з протидії фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії і є членом правління фонду "Русский мир".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.