Шведи знайшли загиблий підводний човен СРСР

Шведські військові заявили, що виявили на дні Балтійського моря затонулий під час Другої світової війни радянський підводний човен.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

У повідомленні армії Швеції стверджується, що, ймовірно, мова йде про підлодку, затонулу у вересні 1941 року поблизу острова Еланд.

"Восени 1941 року кілька радянських підводних човнів покинули свої бази і вирушили патрулювати Балтійське море, - йдеться в заяві. - Деякі з цих підводних човнів не повернулися з завдання. Одну з них нам вдалося знайти на південний схід від острова Еланд. Від вибуху вона розкололася на кілька частин".

Військові припустили, що підводний човен міг затонути, наткнувшись на міну.

Як відомо, в лютому 2012 року американський мисливець за скарбрами знайшов неподалік атлантичного узбережжя США затонулий британський корабель "Порт Ніколсон", який мав на борту вантаж платини з СРСР вартістю у приблизно 3 млрд доларів.

У січні британські водолази знайшли на дні Середземного моря корабель, на борту якого були особисті речі адмірала Гораціо Нельсона.

Дивіться також інші матеріали за темою "Флот".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.