Спецпроект

Музей морського флоту в Одесі відновлять. ФОТО

Облдержадміністрація взяла на себе відновлення Одеського музею морського флоту. Ремонт згорілого музею обійдеться в 18 мільйонів гривень.

Про це пише Таймер.

Відновити музей за бюджетний кошт пообіцяв заступник губернатора Одеської області Петро Хлицов. 

"Наше завдання - щоб музей заробив в наступному році", - зазначив чиновник.

Замгубернатора також закликав керівників портів допомогти підготувати і зібрати експонати для оновлення колекції музею.

Слід зазначити, що вцілілі експонати були розміщені в музеї Одеського порту.

Будівля музею (Англійський клуб)

Будівля колишнього Англійського клубу, в якому розташовувався музей, згоріла ще в 2005 році.

Наприкінці 2011 року про наміри відновити музей заявляв Одеський морський торговий порт.

Одеський музей морського флоту було створено 1920 року, однак більшість довоєнних експонатів було викрадено під час окупації Одеси у Другій світовій війні. В 1965 році музей відновив свою роботу в будівлі колишнього Англійського клубу на Ланжеронівській вулиці і працював до пожежі.

У 2007 році взагалі з'явилася ініціатива передати будівлю у приватні руки під закритий клуб. Громадськістю була організована кампанія проти таких планів. У тому ж році міськрада виділила кошти на здійснення першочергових протиаварійних робіт.

У 2008 році муніципалітет виділив на ремонт пам'ятки архітектури 5 млн грн. За рахунок цих коштів  була відновлена ​​покрівля, укріплений фундамент, замінені перекриття і частково відремонтовано фасад. Після цього фінансування робіт припинилося.

Експозиція музею нараховує понад 100 тисяч виставкових експонатів, серед яких цінні документи та фотографії, ювелірно виконані моделі суден, а також якір віком за 900 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.