Спецпроект

Партія пенсіонерів Ярославля започаткувала музей Діда Мороза

У Ярославській області може з'явитися незвичайний музей. Музей Діда Мороза. Автори ідеї - члени регіонального відділення партії пенсіонерів планують відкрити своє дітище в селі Великому Гаврилов-Ямського району, де створять цілий музейно-туристичний комплекс із 15 музеїв.

Про це пише Комсомольская правда.

За словами організаторів, їх вибір припав на Діда Мороза тому, що це всіма улюблений і популярний персонаж з цікавою і унікальною історією. І зовсім не через те, що цей Дідусь яскравий представник гвардії пенсіонерів.

Першим ділом улаштовувачі кинули клич серед своїх членів партії і попросили взяти участь у процесі організації музею. Активність громадян перевершила всі очікування. Вже за кілька днів в майбутній музей передали більше тисячі новорічних листівок, виданих ще в минулому столітті. Найдавніша з них була випущена в 1905 році. Але особливо організаторів чіпали листівки з Дідом Морозом радянського періоду.

"Більшість листівок малювалися професійними художниками, і сьогодні ми їх розглядаємо, як справжній витвір мистецтва. За оригінальним зображенням можна простежити всю історію нашої країни, - захоплений упорядник музею. - Ось Дід Мороз на запуску першого космічного корабля, а ось він відкриває Байкало-Амурську магістраль, а тут - на будівництво газопроводу".

Дійсно, кожна листівка окремий сюжет з життя радянських людей. Дідусь і листоноша, і геодезист, і космонавт, і мисливець, і хокеїст і навіть десантник. Словом, побачити Діда Мороза можна в будь-якій професії.

Відкриття нового музею планується лише наступного року, але зібравши вже зараз такі цінні листівки, організатори хочуть подарувати свято місцевим мешканцям та гостям вже в ці передноворічні дні. З перших експонатів музею створили експозицію "1000 професій Діда Мороза", яку можна подивитися в офісі партії пенсіонерів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.