У Києві презентують посібник про толерантність у підручниках історії

В четвер у Києві відбудеться презентація книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Книга була підготовлена експертами, залученими громадською організацією "Центр освітнього моніторингу" в рамках проекту "Школа толерантності: історія та громадянське виховання", що реалізовувався за підтримки Освітньої програми МФ "Відродження".

Видання є першим в Україні посібником, адресованим, першою чергою, авторам навчально-методичної літератури з історії, редакторам історичних редакцій видавництв та іншим людям, причетним до створення на видруку шкільних підручників.

Автори книги розкривають питання про національний наратив в українській історичній науці та у підручникотворенні, про дотримання принципів толерантності в шкільних підручниках з історії; про удосконалення національної системи історичної освіти, про гармонізацію міжнаціональних відносин в українському суспільстві тощо.

У посібнику наводяться конкретні приклади як вдалих, так і навпаки – невдалих прийомів, які застосовуються у шкільних підручниках з історії для зображення різних народів, Своїх і Чужих на сторінках шкільних підручників.

Даються методичні рекомендації авторам підручників та редакторам видавництв щодо того, як, не порушуючи принципу історизму, уникати стереотипних чи навіть образливих трактувань подій минулого щодо представників інших націй, культур, вірувань.

Учасники прес-конференції:

Павло Полянський- керівник проекту, голова правління Центру освітнього моніторингу, кандидат історичних наук;

Олександр Андрощук– менеджер Освітньої програми МФ "Відродження", кандидат історичних наук.

Учасники прес-конференції отримають примірники книги "Підручник з історії: проблеми толерантності. Методичний посібник для авторів та редакторів видавництв".

Час і місце:

Четвер, 27 грудня 2012 року, 14:00. Київ, вул. Б.Хмельницького 8/16 (прес-центр Укрінформу).

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.