Спецпроект

Мінський музей ляльок перетворився на музей-трансформер

Музей ляльок при Білоруському державному театрі ляльок перетворився на музей-трансформер. Побачити оновлений варіант першого в своєму роді іграшкового комплексу можна буде вже 12 січня.

Про це пише "Белорусское телеграфное агентство".

 

Нові щити, плакати та освітлення - переоснащення музею відбулося вперше за 18-річну історію його існування. Звичним варіантом з шафами та посадженими в них ляльками сучасників не здивуєш. А ось трансформація простору в різних площинах - нове навіть для досвідченого глядача.

Ексклюзивною вважається і нова гратчаста підвісна стеля. "Вона дуже зручна у роботі, до неї кріпляться ляльки. Конструкція дозволяє кардинально міняти планування. Тобто з кожною виставкою буде створюватися відчуття, що потрапляєш в інший музей", - каже головний художник театру Валерій Рачковський.

Відвідувачі зможуть оцінити не тільки модернізований образ музею. Глядачам приготували ще один подарунок - оновлену експозицію. У виставковій залі представлені реставровані ляльки кращих вистав, знакових для історії театрального мистецтва країни. "Симон-музика", "Дід і журавель", "Цар Ірод", всього в експозиції налічується близько 100 експонатів з 25 вистав. "Ми не думали, що з'явиться такий великий обсяг роботи. Ляльки треба було переодягати, перефарбовувати, ремонтувати. Це все робили наші бутафорські цехи", - сказав директор театру Євген Клімаков.

Дерев'яні ляльки, герої з пап'є-маше, маріонетки - ляльки на виставці відрізняються і за матеріалом, і за розміром. Наприклад, найлегший експонат важить 300 г, а найважчий - 50 кг. Такою лялькою управляли кілька людей одночасно. Серед новинок - макет спектаклю "Майстер і Маргарита".

За традицією до початку сезону музей завжди готує нові виставки, але завдяки нинішнім технічним можливостям знайомства з театральними скарбами будуть проходити частіше. "Зараз ми плануємо проводити оновлення експозиції раз на півроку. У нас в запасниках дуже багато ляльок. Є чим дивувати", - зазначив Євген Клімаков.

Музей ляльок - не єдиний в Білорусі. В обласних лялькових театрах починають проводитися подібні експозиції.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.