У фінал виборів президента Чехії вийшов нащадок старовинного роду

Згідно з результатами перших загальнонародних виборів президента в Чехії, у другий тур вийшло двоє кандидатів: колишній прем'єр-міністр Мілош Земан (24% голосів), і віце-прем'єр і міністр закордонних справ Карел Шварценберг (23%).

75-річний Шверценберг є нащадком знаного і багатого князівського роду Шварценбергів, повідомляє Радіо Прага.

Його предки служили австрійськими головнокомандувачами - приміром, князь Карл Філіпп цу Шварценберг був фельдмаршалом і генераліссімусом Австрійської імперії часів наполеонівських війн.

Шварценберг має ще й швейцарське громадянство, але політикою займається тільки в Чехії. В анкетах про свою професію часто пише "лісник" і "ресторатор", оскільки багато років керував величезними лісами своєї сім'ї, має два ресторани в Німеччині та готель у Відні.

Після 1968 року Карел Шварценберг активно підтримував чеських дисидентів і вів у своїх баварських володіннях архів забороненої в Чехословаччині літератури. На початку 1990-х був главою канцелярії президента Вацлава Гавела, якого вважає найбільшим прикладом для наслідування.

За Шварценберга голосували переважно у великих містах, Празі та за кордоном. Явка на вибори по країні в середньому склала 61%.

Наступний етап президентських виборів відбудеться через два тижні, 25-26 січня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.