Спецпроект

СБУ поповнює колекцію Центрального музею Тавриди. ФОТО

До Центрального музею Тавриди керівництво СБУ в АРК передало старовинні артефакти, які були вилучені під час незаконного перевезення через державний кордон України. У музейний фонд були передані старовинні монети, холодна зброя та унікальні предмети побуту минулих століть, які за висновком експертизи є культурно - історичною спадщиною і не підлягають вивезенню за кордон.

Про це пише "ХайВей".

Фонд музею поповнився срібними монетами 17-18 століть, які нещодавно контрабандисти намагалися переправити до Німеччини.
Сімейна пара із Сімферополя продала на одному з аукціонів в Інтернеті колекцію монет із зображенням Петра І і, замаскувавши їх під звичайну поштову кореспонденцію, вислала покупцеві в Мюнхен.
Співробітники СБУ затримали контрабанду, а за кілька днів знайшли і її відправників.

Ще один сімферополець спробував переправити рейсовим автобусом посилку, у якій знаходилися колекційні монети Російської Імперії, викарбувані в 1814 і 1818 роках. Замасковані під побутові речі монети були затримані співробітниками СБУ при перетині кордону з Росією.

У січні 2012 року мешканка Сімферополя, виїжджаючи на постійне місце проживання в Мілан, спробувала вивезти з собою дореволюційні срібні столові предмети і англійський барометр кінця 19-го століття.

Особливу історичну цінність представляв барометр, виконаний у вигляді рятувального круга, який імовірно був виготовлений в Криму, про що свідчить стилізований герб Таврійської губернії в нижній частині приладу.
Всі ці раритети жінка заховала у своєму багажі, не заявивши про їх наявність співробітникам прикордонної та митної служби.

Барометр у вигляді рятувального круга
Барометр, вилучений службою безпеки

 

Ще один артефакт - швейцарський багнет-ніж від піхотної гвинтівки 1918 випуску був вилучений у співробітника податкової міліції міста Севастополя. Державний службовець придбав його в Швейцарії для своєї колекції, коли перебував там на відпочинку. Але планам колекціонера перешкодили співробітники СБУ, вилучивши історичну холодну зброю на прикордонному контролі.

Кримські музеї часто поповнюються експонатами, які потрапляють в експозицію з митниці.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.