Помер екс-голова "Всеукраїнського братства ОУН-УПА"

У суботу на 89-му році життя помер колишній голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук.

 

Про це Тиждень.ua повідомив голова братства Богдан Борович.

Зеленчук народився 27 вересня 1924 року в с. Зелена на Надвірнянщині. З 1944 р. брав участь у визвольній боротьбі. Вояк куреня "Бескид" (ройовий, чотовий, бунчужний).

8 травня 1955 р. схоплений НКВД. Засуджений до розстрілу, який був замінений на 25-річне тюремне ув’язнення. Відбув у Мордовії 16 років і 7 місяців.

Організатор створення Всеукраїнського Братства ОУН-УПА Карпатського краю (1990). Член УГС, НРУ, "Меморіалу". Є автором ряду спогадів з часів визвольної боротьби.

3 липня 2012 року на засіданні головної булави Братства ОУН-УПА в Івано-Франківську переобрали голову Братства. Ним став керівник Івано-Франківської обласної організації Конгресу українських націоналістів Богдан Борович.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.