В Тернополі проголосили рік засновника міста

Згідно з розпорядженням міського голови Тернополя Сергія Надала, 2013-ий рік в обласному центрі проголошений роком Яна Тарновського — коронного гетьмана, воєводи, письменника і військового теоретика.

Про це повідомляє "День".

Цього року тернопільці відзначатимуть 525-річчя з часу народження засновника свого міста. До першого лютого управлінню освіти і науки та управлінню культури і мистецтв доручено розробити план заходів по вшануванню його пам’яті.

Як свідчать історичні джерела, Ян Амор Тарновський гербу Леліва (родом із Тарнова) був одним з найвидатніших гетьманів Королівства Польського. На його праці "Рада воєнної справи" (Consilium rationis bellicae) виховувалось декілька поколінь полководців держави.

У 1540-му році  Ян Тарновський заснував Тернопіль. Протягом двох років відчутно укріпив його, зробивши сторожею Поділля і Червоної Руси.

У 1548 році місту надано Магдебурзьке право. Тернопіль був звільнений від мита, а тернопільські купці-згінники худоби звільнялися від нього і в межах всієї Корони.

Загалом Ян Тарновський мав десять міст, сто двадцять сіл і його володіння вважалися одними з найбільших в Речі Посполитій та називалися "державою Тарновською".

Ян Амор Тарновський був не тільки досвідченим і відомим в Європі воєначальником, а й високо освіченою людиною, меценатом. У родовому маєтку під Тарновом створив велику бібліотеку, зібрав значну колекцію творів мистецтва. У нього часто гостювали видатні діячі культури.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.