Громадськість вирішила, що Ахметову будувати на Андріївському узвозі

Громадська рада Андріївського узвозу визначила дві концепції забудови простору на місці зруйнованої фабрики "Юність".

Про це повідомляє УП.Київ.

Перший проект передбачає будівництво концертного залу із природною акустикою для виконання камерних оркестрових творів, камерних балетних/театральних вистав, місткістю 400-500 місць, із додатковим виставковим простором та інфраструктурою.

Другий проект пропонує збудувати поліфункціональний культурний центр за принципом відкритого майданчика. Пропонується сумістити зали-трансформери для театрально-музичних заходів, виставкових і дискусійних залів, із додатковою інфраструктурою.

По допомогу в прийнятті фінального рішення Громадська палата звернулася до відомого історика, етнографа й арт-критика Миколи Скиби.

"Громадська палата ради вийшла на фінішну пряму і вже скоро представить рішення про функціональне призначення культурного простору на Андріївському узвозі, за долею якого спостерігають всі небайдужі кияни", – сказала активіст та координатор Громадської ради Юлія Філоненко.

Як відомо, у квітні 2012 року стало відомо, що на Андріївському узвозі під час "реконструкції" зруйнували три історичні будівлі для будівництва бізнес-центру компанії Ріната Ахметова СКМ - не зважаючи на статус вулиці як заповідника і комплексної пам'ятки містобудування.

Після розголосу та акцій протесту представники компанії пообіцяли не нівечити узвіз склобетонною висоткою, а збудувати "арт-простір", попередньо обговоривши його з громадою.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.