Шведам від українців. У Києві хочуть монумент уболівальникам

У Києві відбудеться конкурс на найкращий проект паркової скульптури в пам'ять про шведських уболівальників. Скульптуру встановлять на Трухановому острові.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Київську міську держадміністрацію.

Конкурс оголошено департаментом містобудування та архітектури на підставі розпорядження голови КМДА Олександра Попова.

Бліц-конкурс проводиться з 28 січня по 28 лютого, його учасниками можуть стати окремі фахівці, авторські колективи, юридичні особи, які отримали письмове запрошення від замовника.

Згідно з умовами конкурсу, учасники повинні представити виразне образно-пластичне рішення паркової скульптури, передбачити раціональне використання земельної ділянки, проведення комплексного благоустрою та освітлення території навколо паркової скульптури. Проектні пропозиції приймаються до 26 лютого.

Підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 6 березня. Переможці отримають грошові премії: перша - 5 тис грн, друга - 3, 75 тис грн, третя - 2,5 тис грн. Власникові першої премії буде надано перевагу для подальшої розробки та реалізації проекту.

Як повідомлялося, скульптуру планується встановити до Дня Києва на Трухановому острові в місці, де зафіксовано абсолютний рекорд УЄФА за кількістю вболівальників на території одного фан-кемпінгу (уболівальників збірної Швеції).

Під час чемпіонату столицю відвідали 3047 шведів.

Нагадаємо, у червні 2012 року Попов обіцяв оголосити конкурс на кращий пам'ятник Віктору Цою у Києві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.