У Тернополі відкрили меморіальну дошку на честь воїнів Армії УНР. ФОТО

На вхідній брамі Микулинецького цвинтаря в Тернополі урочисто відкрили меморіальну дошку з іменами дванадцятьох військових, державних службовців та медичних працівників Української Народної Республіки, які були поховані на цьому кладовищі у 1919-1921 роках.

Про це повідомляє благодійна ініціатива "Героїка".

"Загальновідомо, що на Микулинецькому цвинтарі спочиває генерал-хорунжий Євген Мєшковський та підполковник Андрій Клим. Їхні могили збереглись до наших днів, - розповідає координатор "Героїки" Павло Подобєд. - Поховання інших людей, зазначених на меморіальній таблиці, були знищені".

Встановити раніше маловідомі імена вдалось завдяки документам Державного архіву Тернопільської області. Працівники архіву поставились з розумінням до пошуків та усіляко сприяли активістам, повідомляють представники "Героїки".

 

Активісти зазначають, що Тернопіль приємно здивував: міська рада безперешкодно виділила місце під меморіальну дошку, швидко відгукнулись жертводавці, сприяла дирекція кладовища.

Серед тих, хто допомагав грошима, були як фізичні особи, так і компанія "Тернопіль-ПрестижБуд", яка взяла на себе більшу частину витрат.

 

Представники "Героїки" переконані, що Микулинецький цвинтар є культовим місцем в історії українського війська.

Тут поховані не лише два генерали Армії УНР, але й учасник Першого Зимового походу Іван Мельдер - юнак 2-го Запорізького кінного полку, уродженець Латвії. Цей воїн був відзначений найвищою військовою нагородою УНР – Орденом Залізного Хреста.

Могила Мельдера не збереглась до наших днів, єдине, що тепер нагадує про цього героя – меморіальна дошка.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.