Спецпроект

Комендант харківського гуртожитку влаштував музей

Комендант гуртожитку юракадемії в Харкові, Костянтин Малютін, облаштував музей. У двох кімнатах на першому поверсі стандартного дев'ятиповерхового гуртожитку зібрані старовинні речі, починаючи з часів Запорізької Січі і закінчуючи сучасною Україною, але найбільше в експозиції предметів, пов'язаних із Другою світовою війною і радянським періодом.

Про це пише segodnya.ua. 

 

Ідея створити музей при гуртожитку у коменданта з'явилася три роки тому. "Я сам за освітою історик, 29 років відслужив в армії, завжди цікавився Другою світовою. А кілька років тому вирішив організувати стенд "Україна в огні", присвячений подіям 1941 року, щоб показати, які ми терпіли тоді поразки", - розповідає Малютін.

Кинувши клич серед студентів, комендант тільки і встигав приймати раритети. Каністру з написом німецькою привіз студент з Західної України, інші відшукали вдома на горищах військову форму, листи, ордени і навіть прялку.

В окремому куточку підполковник відтворив атмосферу радянського житла: на столику стоїть самовар і стакани в металевих підстаканниках, друкарська машинка і навіть старовинний патефон, який і зараз видає мелодійні звуки вальсів.

Представлена ​​тут і еволюція прасок: від чавунного до найсучаснішого. Поповнювали колекцію і співробітники гуртожитку. "Мого батька на війні нагородили чотирма орденами Червоної Зірки, це дуже рідкісний випадок. Ось тим, що в мене залишилося, я і поділилася з музеєм", - говорить співробітниця Ніна Кузьміна. Студенти проводять чимало часу в музеї, розглядаючи експонати, заглядають сюди і учні інших вузів.

 

Теми

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.