Янукович дав премію книжці про розгром Сагайдачним турків

В Держкомітеті телебачення і радіомовлення відбулося засідання комітету з премії президента України "Українська книжка року". Одна з переможниць - книга про грозу Стамбула і Москви Петра Сагайдачного. Вона "сприяє вихованню підростаючого покоління".

На засіданні визначили найкращі видання 2011-2012 років, повідомляє офіційний сайт Кабміну.

У номінації "За вагомий внесок у розвиток українознавства" переможцем серед 27-ми претендентів визнано видання "Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ - початку ХХ століття" (автор-упорядник - Олесь Пошивайло, видавництво - Національний музей-заповідник українського гончарства).  

Альбом присвячено найбільшій і найкоштовнішій у світі колекції глиняних мальованих мисок, виготовлених гончарами селища Опішного Полтавської області. 

У номінації "За сприяння у вихованні підростаючого покоління" нагороджено книгу Петра Саса і Генуте Керкіне "Хотинська битва 1621 - битва за центральну Європу".

"Хотинська битва 1621-го..." - масштабний українсько-литовський видавничий проект

Це масштабний міжнародний проект, створений за участю української і литовської сторін. В альбомі вперше в Україні опубліковано фрагменти воєнних щоденників самих учасників Хотинської битви 1621 року.

Кількатижневе військове протистояння під Хотином Речі Посполитої (армія Корони, армія Литви і військо козаків з України) з Османською імперією завершилося підписанням мирного договору.

Одним із вирішальних чинників перемоги стала 40-тисячна козацька армія на чолі з Петром Сагайдачним. Напередодні битви козацький лідер домігся від короля обіцянки визнати нову православну ієрархію замість тих, хто прийняв унію 1596 року.

Також у виданні представлено фото маловідомих експонатів з музейних фондів Туреччини, Польщі, Литви, України тощо. 

На честь чорноморських походів уродженця Галичини Сагайдачного названо флагман українського ВМФ. Фото: cit.ua

Петро Сагайдачний був одним із перших гетьманів українського козацтва, який намагався проводити власну політичну лінію на захист інтересів козаків і православного населення. Також він відомий своїми атаками на турецькі порти Чорного моря (1606-1616 рр.) і військовими виправами проти Московської держави у 1616-1618 роках.

Щорічну премію Президента України "Українська книжка року" започатковано у 2009 році. Її метою є відзначення авторів, видавництв та видавничих організацій, які зробили значний внесок у популяризацію української книги та розвиток вітчизняної видавничої справи.

Як відомо, у 2011 році у Держтелерадіо відзначили премією імені Франка книгу Володимира Білінського "Країна Моксель, або Московія".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.