Спецпроект

Музей білки відкрився в Білорусі

У Білорусії відкрився Музей білки. Він розташований у місті Велика Берестовіца Гродненської області.

Про це пише Обозреватель.

Музей з'явився саме тут не випадково - білка зображена на гербі міста з 1795 року, коли село, яке увійшло до складу Росії при третьому розділі Речі Посполитої, отримало Магдебурзьке право.

Зібрання музею - це зображення білок в нумізматиці, геральдиці, живопису, на плакатах, в поезії, музиці, іграшках і мультфільмах. Біля входу відвідувачів зустрічатиме звірятко, якого спеціально привезуть із зоопарку Гродно.

Музей налагодив контакти з 12 містами Росії, на гербах яких також зображений цей гризун. Першим на заклик до співпраці відгукнувся підмосковний Зеленоград. Звідти в білоруський музей прийшла посилка з м'якими іграшками та іншими артефактами, пов'язаними з білкою.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.