Спецпроект

Томський музей показав міліметрову матрьошку

Одна з найменших в світі розписних матрьошок заввишки один міліметр виставлена ​​у Томському музеї слов'янської міфології.

Про це пишуть "Коментарі".

"Це дар музею від сибірського мікромініатюриста Анатолія Кононенка з Омська. Він вислав чотири матрьошки з різних порід дерева, і найменша з них - розміром менше макового зернятка, всього один міліметр. Ми її під мікроскопом показуємо", - розповіла співробітниця музею.

За її словами, у матрьошки традиційний розпис - "хусточка, красиві очки, фартушок - словом, традиційна російська красуня".

Сам майстер пояснив, що в Томську виставлена ​​не найменша матрьошка його роботи.

"Найменша у мене знаходиться, вона всього півміліметра. Є ще меншого розміру, я її ще не доробив", - розповів художник.

Він зазначив, що матрьошки робить на спеціальному маленькому токарному верстаті під мікроскопом. "Зокрема, я на ньому шахи роблю, мініатюрні меблі. На ньому можна і матрьошок робити", - сказав Кононенко.

За його словами, до березня 2013 року він планує доробити найменшу розписну матрьошку в світі і подати її в книгу рекордів Росії, а потім - Гіннеса.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.