Спецпроект

У Гатчинському палаці почали проводити екскурсії для сліпих дітей

У російському державному музеї-заповіднику "Гатчина" почали проводити спеціальні екскурсії для сліпих та слабозорих дітей старше семи років. Програма "Відчуття палацу" являє собою музейне заняття-екскурсію парадними залами Гатчинського палацу.

Про це пише "Российская газета".

"Для незрячої людини "дивитися" - це значить "бачити руками", відчувати. Тому інформація про імператорську резиденцію дається через слух і дотик, - кажуть в міському комітеті з культури. - Дітям запропонують відчути і оцінити масштаби і архітектуру палацу, його внутрішнє оздоблення через тактильні відчуття: можна буде помацати макет палацу, щоб уявити, як він виглядає зовні, а також справжню мортиру при вході, колони і камін в Мармуровому залі".

Оскільки майже вся екскурсія тримається на тактильних відчуттях, співробітники музею спеціально для неї підготували зразки тканин, які використовувалися в інтер'єрах (гобелени, оксамит) і для пошиття одягу (шерсть, сукно, кашемір, атлас), а також виготовили копії справжніх предметів з колекції музею (наприклад, бюстів з Білого залу, трону Павла I) - до всього цього екскурсанти зможуть доторкнутися.

В інтерактивній частині екскурсії діти спробують на дотик визначити пудостський камінь, мармур і граніт, приміряти імператорську корону. У музеї також розроблений спеціальний путівник з рельєфними зображеннями палацу і експонатів та коментарями, набраними шрифтом Брайля. При розробці плану екскурсії відділу музейних програм "Гатчина" консультувалися з фахівцями з Санкт-Петербурзької бібліотеки для сліпих та слабозорих.

Відвідати екскурсію діти зможуть як у складі групи, так і індивідуально, з батьками або супроводжуючими. Можливо, будуть і змішані групи, що складаються з сліпих і зрячих екскурсантів.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.