Спецпроект

У Гатчинському палаці почали проводити екскурсії для сліпих дітей

У російському державному музеї-заповіднику "Гатчина" почали проводити спеціальні екскурсії для сліпих та слабозорих дітей старше семи років. Програма "Відчуття палацу" являє собою музейне заняття-екскурсію парадними залами Гатчинського палацу.

Про це пише "Российская газета".

"Для незрячої людини "дивитися" - це значить "бачити руками", відчувати. Тому інформація про імператорську резиденцію дається через слух і дотик, - кажуть в міському комітеті з культури. - Дітям запропонують відчути і оцінити масштаби і архітектуру палацу, його внутрішнє оздоблення через тактильні відчуття: можна буде помацати макет палацу, щоб уявити, як він виглядає зовні, а також справжню мортиру при вході, колони і камін в Мармуровому залі".

Оскільки майже вся екскурсія тримається на тактильних відчуттях, співробітники музею спеціально для неї підготували зразки тканин, які використовувалися в інтер'єрах (гобелени, оксамит) і для пошиття одягу (шерсть, сукно, кашемір, атлас), а також виготовили копії справжніх предметів з колекції музею (наприклад, бюстів з Білого залу, трону Павла I) - до всього цього екскурсанти зможуть доторкнутися.

В інтерактивній частині екскурсії діти спробують на дотик визначити пудостський камінь, мармур і граніт, приміряти імператорську корону. У музеї також розроблений спеціальний путівник з рельєфними зображеннями палацу і експонатів та коментарями, набраними шрифтом Брайля. При розробці плану екскурсії відділу музейних програм "Гатчина" консультувалися з фахівцями з Санкт-Петербурзької бібліотеки для сліпих та слабозорих.

Відвідати екскурсію діти зможуть як у складі групи, так і індивідуально, з батьками або супроводжуючими. Можливо, будуть і змішані групи, що складаються з сліпих і зрячих екскурсантів.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.