АНОНС: Книга про Кременецький ліцей

14 лютого 2013 р. у Центрі Польських та Європейських Студій НаУКМА (вул. Волоська 10, підвальне приміщення 6 корпусу) відбудеться презентація книги професора Анджея Шмита "Кременецький ліцей як зразок просвітницької моделі школи на території України у першій половині ХІХ століття".

Україномовний переклад наукової монографії польського історика є підсумком численних досліджень на тему відомої Кременецької школи. Книгу написано на основі нових матеріалів, знайдених у архівах України (найбільшу частину з яких було виявлено у архівах Києва), Литви та Польщі.

У монографії розглядається діяльність Волинської гімназії, ліцею у Кременеці. Це був перший навчальний заклад просвітницької моделі школи напіввищого типу на Правобережній Україні початку ХІХ ст.

Досліджено специфіку і структуру, основи фінансування, матеріальну та науково-дидактичну бази, керівні  та вчительські кадри, учнів та спадщину школи та її вплив та виникнення університету у Києві.

Видання представлятимуть - автор, проф.Анджей Шмит - викладач Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштин, та проф. Генрик Стронський - викладач Вармінсько-Мазурського Університету в Ольштині і КременецькогоІнституту Гуманітарно-Педагогічної освіти. 

Початок заходу - о 17.00. Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.