У Києві розкажуть, як зберігати минуле у місті і чи треба це робити

Книгарня "Є" запрошує на зустріч зі Світланою Шліпченко "Минуле і місто: між просторизацією пам'яті та візуалізацією історії".

Як зберігати "минуле" у місті і чи потрібно це робити взагалі? Чи не стає воно на заваді оновлення? Як виробляти "концепцію збереження" і як ставитись до практик "застосування історії як дискурсу для віднайдення ідентичності"?

На ці та інші запитання відповість Світлана Шліпченко – теоретик урбанізму та культуролог, кандидат філософських наук, доцент кафедри культурології НаУКМА, викладач історії та теорії архітектури.

Шліпченко - куратор проекту "Метрополіс-Київ" Українського відділення фонду імені Гайнріха Бьоля. Автор праць "Архітектурні принципи постмодернізму", "Записано в камені".

Час і місце заходу: 28 лютого, 18:00, Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.