Спецпроект

В Росії з'явиться музей паперу

Перший в Росії музей паперу незабаром відкриється в місті Комунар Ленінградської області. Проект був представлений в Президентській бібліотеці імені Єльцина на закритті Балтійської медіашколи.

Про це повідомляє mir24.tv.

Як розповіли журналістам в прес-службі бібліотеки, над створенням проекту працювали студенти відділень зв'язків із громадськістю, факультетів журналістики різних вишів Росії з Ухти, Пскова, Ярославля, Владивостока та інших міст. Спільна діяльність студентів була присвячена створенню нового привабливого іміджу Гатчинського району.

Проект було вирішено реалізовувати в місті Комунар, який є лідером з виробництва паперу різного призначення не тільки в Ленобласті, але і на всьому північному заході країни.

У місті працюють найстаріші в Росії фабрики: "Комунар", заснована в 1845 році для потреби Санкт-Петербурга в писальному папері, і "Комсомолець", історія якої бере початок з 1869 року. Крім того, в місті розвивається потужний Петербурзький картонно-поліграфічний комбінат.

Наразі Музеїв паперу у всьому світі не так багато. В Європі подібні об'єкти існують лише в Італії та Естонії. В Росії є Міжнародний музей орігамі і Музей державних паперів, обидва знаходяться в Москві.

 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.