Спецпроект

У Гомелі створять музей зодчества під відкритим небом

Найближчим часом білоруський Мінкульт ухвалить рішення, яке вплине на долю старовинної забудови в центрі Гомеля. Тут ще з дореволюційних часів стоять дерев'яні будиночки з характерними рисами міської забудови.

Про це пише "Комсомольская правда. Беларусь".

Зараз будинки перебувають під загрозою знесення: на місці стародавнього кварталу будується сучасна багатоповерхівка. Громадські активісти, які ратують за збереження будинків, зібрали документи і подали їх до Міністерства культури з проханням розглянути питання про надання будинкам історико-культурної цінності. Старовинні будівлі пропонують розібрати і перенести в окреме місце, створивши музей під відкритим небом.

"Такий музей зодчества Гомельщини ми й самі хочемо створити, він давно передбачений у генплані розвитку міста, - розповів головний художник Гомеля Леонід Мельников. - Можливо, туди потраплять і будинку з вулиці Волотовської. Але все буде залежати від рішення Мінкульту".

У той же час забудовник багатоповерхівки, підприємство "Електропром", заявляє про свою готовність зберегти історично цінні будинки і згодні перевезти їх в окреме місце. Але для цього необхідне відповідне рішення міськвиконкому.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.