Спецпроект

Музей Блещунова запрошує на зустріч із "Котами Одеси"

Одеський муніципальний музей особистих колекцій імені О.В. Блещунова (Польська, 19) відкрив 1 березня незвичайну виставку графіки.

Про це пише "Таймер".

 

У виставковому залі Одеського муніципального музею особистих колекцій можна буде побачити персональну виставку Геннадія Гармидер під назвою "Коти Одеси. У змішаній техніці і зі змішаними почуттями". Експозиція працюватиме до 17 березня.

Афіша виставки

"На виставці представлено понад 40 робіт, виконаних тушшю, сангіна, вугіллям, гуашшю і аквареллю, - уточнює Валентина Беженар, піар-менеджер музею. - Змішані почуття художника до героїв його малюнків виражені в кожному штриху, а імена, які дає Геннадій Гармидер своїм котам, інтригують і мимоволі наводять на роздуми: як же все-таки автор до них ставиться, любить або тільки поважає ... Незалежно від того, бродячі або домашні, вони урочисті й величні, вгодовані і задоволені життям, і, звичайно ж, кожен має свій характер. Саме такими їх зображує художник. Коти Одеси в його роботах - це ще одна туристична пам'ятка міста".

Геннадій Гармидер народився в 1945 році, закінчив Одеське художнє училище імені М.Б. Грекова та Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури в Києві. Графік, книжковий ілюстратор, живописець. Учасник всесоюзних, всеукраїнських, зарубіжних, міжнародних виставок, член Одеського відділення Національної спілки художників України, лауреат премії імені Едуарда Багрицького. Персональні виставки Геннадія Гармидер проходили в Україні, Франції, Італії, США, Фінляндії. Роботи автора зберігаються в музеях України та приватних колекціях Європи, Америки, Австралії, Китаю, Росії.

 

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.