Спецпроект

Канадський міністр відвідав "тюрму на Лонцького" і Музей Голодомору

Міністр громадянства, іміграції та багатокультурності Канади Джейсон Кенні відвідав українські місця пам’яті злочинів тоталітаризму.

Про це повідомляє прес-служба ЦДВР.

Міністр разом із послом Канади в Україні Троєм Лулашником відвідав Національний музей "Тюрма на Лонцького" у Львові. Крім того, канадська делегація побачила Національний музей жертв Голодомору і національні меморіали "Бабин Яр" та "Биківнянські могили".

"Я був у Музеї "Тюрма на Лонцького", де сотні українських націоналістів були піддані тортурам і вбиті", — одразу написав міністр у своєму твіттері.

Пан Кенні додатково поцікавився нюансами тюремного побуту, нацистського переслідування і винищення євреїв, а також тим, чи діяла в’язниця вже за часів незалежності України.

Директор Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий розповів зацікавленій українською історією делегації з Канади про створення музею у колишній слідчій в’язниці спецслужб трьох окупаційних режимів: польського, нацистського та совєтського та ознайомив із експозицією, розташованою на першому поверсі тюрми і у в’язничному подвір’ї.

Зворушений побаченим та почутим, міністр громадянства, імміграції та багатокультурності Канади залишив запис у музейній Книзі відгуків: "Нехай ті, чиї життя тут відібрали, спочивають у мирі, і хай на них завжди сяє світло".

Як відомо, 24 квітня 2012 року нижня палата парламенту Канади — палата громад — на пропозицію міністра Джейсона Кенні одноголосно визнала прикладом "відданості основним правам людини" діяльність митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865—1944) під час Другої світової війни.

Канадські парламентарії відзначили, що "в найпохмуріший період історії Європи, під час масового вбивства євреїв і нацистської окупації митрополит Шептицький вголос виступив проти насильства у своїй проповіді "Не убий".

Завдяки зусиллям митрополита Шептицького врятовані понад 160 євреїв, один із яких був присутній на засіданні палати громад парламенту Канади під час ухвалення рішення.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.