Спецпроект

В Донецьку частину художнього музею віддали під елітний бутік

Директор Донецького художнього музею Галина Чумак в інтерв'ю блогеру frankensstein розповіла, чому виставковий зал художнього музею нині перебуває в приватних руках.

Про це пишуть texty.org.ua.

Директор галереї заявила, що музей втратив залу не з її ініціативи, а в результаті рішення Донецької міської ради.

"Захотів приватний підприємець його роздобути. Звернувся з листом до міської ради. Вони визнали за необхідне приміщення віддати. Все. Це не моє помешкання. Захоче влада мене звідси витурити - спокійно можуть викинути. Он будинок працівників культури був – вигнали", - сказала Галина Чумак.

Музей засновано 23 вересня 1939 року як Музей образотворчого мистецтва, у 1941 року з початком Великої Вітчизняної війни припинив своє існування, з 1958 року — відділ образотворчого мистецтва Сталінського краєзнавчого музею, з 1960 року — Сталінська картинна галерея, з 1965 року — Донецький художній музей.

Музей сьогодні має у своїй колекції більш 15 тисяч творів живопису, графіки, скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва, небагато ікон. У його колекції представлені роботи українських, російських та європейських майстрів XVI—XX століть, а також твори античності.

У постійно діючій експозиції музею представлені роботи: І. Айвазовского, Бенуа, Д. Бурлюка, В. Васнецова, В. Голубкіної, І. Грабаря, Дж. Доу, О. Кипрінського, П. Кончаловского, В. Полєнова, А. Саврасова, В. Сєрова, В. Сурикова, Роберта Фалька, І. Шишкіна, Т. Яблонскої. Серед художників доби СРСР Корін Павло Дмитрович.

Музей є членом заснованої у 1999 році Мережі сучасного українського мистецтва.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.