Спецпроект

Роттердамський Музей світу розпродає частину своєї колекції

Роттердамський Музей світу хоче перетворити на гроші частину своєї колекції. Таке рішення ухвалене у зв'язку з наміром уряду Нідерландів скоротити бюджетні витрати на культуру з 2013 року.

Про це пише newsru.ua.

У вишукуванні коштів для подальшого існування роттердамського Музею світу, що славиться багатими етнографічними колекціями з екзотичних країн, його директор Стенлі Бремер має намір виставити на продаж близько десяти тисяч музейних експонатів, повідомляє прес-служба музею.

Мова йде про твори мистецтва з Африки, за які музей розраховує виручити, в сукупності, від 70 до 110 мільйонів євро. Ці гроші потрібні Музею світу для того, щоб компенсувати скорочення бюджетних дотацій з боку держави.

Початок формуванню колекції музею був покладений в 1885 році з предметів африканського мистецтва.

На думку німецького мистецтвознавця Андреаса Блюма, в недавньому минулому глави Музею Вальрафа-Ріхарца в Кельні, а нині директора музею Гронінгена в Нідерландах, на такий крок ні в якому разі не можна йти. Інакше музеї ризикують втратити довіру в очах благодійних фондів та платників податків, застерігає він в інтерв'ю радіостанції Deutschlandradio і висловлює надію на те, що державну політику скорочення бюджетних дотацій на культуру вдасться змінити завдяки протестам громадськості та критичним публікаціям в ЗМІ.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.