В Донецьку вимагали клонувати Сталіна і повернути НКВД. ФОТО, ВІДЕО

У Донецьку перед будівлею ОДА близько 15 осіб влаштували перформанс на честь 60-ої річниці смерті Йосипа Сталіна "60 років Сталіна на нас немає!"

Про це повідомляють "Коментарі". 

Учасники акції згадували, як молодий Сталін у семінарії пізнав ази православної духовності і набрався революційного духу для того, щоб грабувати на користь партії.


Молоді люди згадали досягнення "великого керманича", який "будував табори не тільки для дітей, але й їхніх батьків", зупинив фашизм "не щадя населения, ценой 40 млн жизней", "прийняв Росію з сохою, а залишив з атомною зброєю", від якої постраждали десятки тисяч людей.

Мітингувальники тримали в руках плакати "Повстань і карай", "Журналюг у ГУЛАГ", "Поверніть НКВД і ковбасу по 2,20", а також "ікони" з портретом Сталіна.


Вони вимагали канонізувати Йосифа Сталіна, перейменувати Донецьк назад у Сталіно і "клонувати великого вождя, як овечку Доллі".

Учасники перформенсу показали мініатюру, в якій воскресили Сталіна і напоїли його свіжою "бандерівською кров’ю".

Нагадаємо, що весною 2012 року у Львові, Києві і Одесі встановили пам'ятники Сталіну, який пісяє.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.