У Львові, Києві та Одесі встановили Сталіна, який пісяє. ФОТО

У Львові встановили пам’ятник Сталіну, який стоїть на колінах зі спущеними до колін штаньми і зв'язаними за спиною руками. Напередодні акція гучно анонсувалася від імені неіснуючої лівої організації.

Про це повідомляє Galinfo.

Пам'ятник короткий час простояв в одному з прохідних дворів, що виходить на площу Ринок.

Дерев'яний муляж пофарбовано бронзовою фарбою. Він є фігурою Сталіна в людський зріст із спущеними брюками.

"У Брюсселі є пісяючий хлопчик, у Львові буде, якщо городяни захочуть, пісяючий Сталін", - сказав представник організації "Братство", яка ініціювала встановлення пам'ятника, Віталій Чорний.

Далі Сталіна повалили і закидали мотлохом. З'явилася міліція, яка склала протокол.

Аналогічні "пам'ятники" встановили в Одесі біля Карантинної стінки і в Києві на Подолі. Напередодні акція гучно анонсувалася від імені неіснуючої лівої організації.

Сталін на Подолі. Фото: ФБ Марини Фролової

Як відомо, у грудні 2011 року комуністи та їхні прихильники поклали квіти до "місця майбутнього пам'ятника" Сталіну на Європейській площі у Києві.

У березні 2011-го член ЦК КПУ Юрій Соломатін ініціював громадські слухання щодо встановлення пам'ятника Сталіну в Києві.

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі. Після цього Волинський окружний адміністративний суд заборонив збір коштів у Луцьку на відновлення Сталіна.

17 листопада департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.